2. Зелені, ніби той ліс.

Почніть із самого початку
                                    

Чоловік здригається, коли на його плече лягає чужа рука і ляскає по ньому. Він повертається та бачить поряд Хосока, що широко усміхається.

- Куди ти, Міне, дивився? Когось побачив чи що? - поряд сідає Чон і дивиться у той же бік. - Омегу, який купається, чи що? - заливається сміхом альфа.

- Чоне, заший свою ротяку по саму сраку, - пирхає столяр та скидає руку друга з плеча. - Чого приперся? Омега вигнав чи що? - повторює за молодшим.

- Та ти що! - злякано кричить Хосок. - Боже упаси! - настала черга Міна сміятися. - Послав мене мій коханий лісові ягоди збирати.

- Сходив би до омеги Чхве та й купив би, - тисне плечима Юнгі.

- Та яке там?! - хитає головою молодший альфа. - Коханому моєму тілько-но зібране треба. Так ще й щоб я і збирав! - махає руками Чон.

- Досить скиглити, Чоне, - підпирає щоку рукою столяр. - Одружитися - це був твій вибір, тому й страждай тепер сам. А то, диви, підбиває мене одружитися, говорить про всю красу подружнього життя, а тепер скаржиться на свого ж омегу. Лицемір ти, друже.

- Та правду я тобі говорив! Мій омега - це найкраще, що траплялося у моєму житті, але мій вагітний омега - це той ще чорт, що душу з мене витрушує кожного дня! - кричить.

- Чорт значить! - чується крик позаду.

Здається, Юнгі бачить всесвітній страх на пичці друга та з силою стримується, щоб не засміятися, інакше гнів злого омеги наздожене і його.

- Коха-а-а-аний, - тягне Хосок, повільно повертаючи голову до чоловіка.

- Додому, - показує у бік пальцем злий омега.

Мін дивиться на пониклого друга й подумками бажає йому успіху. Він не дивиться їм у слід, а повертається до сонця, сміючись над цією ситуацією. Його друг завжди був досить емоційним, тому часто голосно щось розповідав і через це вони досить часто потрапляли у незручні ситуації.

***

Юнгі насолоджується тишею і своєю вечерею. Вже запалена свічка стоїть на столі та допомагає щось бачити у сутінках, що пробираються з вулиці через вікно у хату. Тонкий промінчик світла від місяця сунеться по дерев'яній підлозі та простягається аж до ліжка. Альфа зводить брови до кучі та одним рухом руки закриває вікно маленькою шторкою. У приміщенні стає більш темно і чоловіку доводиться запалити ще одну свічку й поставити її на печі біля ліжка.

Зелений тиждень Where stories live. Discover now