Нескінченні жахи заради тіла свого коханого

Розділ 38. Кохані зомбі (21.1)

Лу Вень обдумав причини й наслідки, і його кров кілька разів охолола. Він подивився на Сє Чи, тремтячи.

— Джан Ліну мертвий, то ж хто тоді її ляльковик? Де?

Думки Лу Веня були порожніми. За мить він згадав усіх, з ким вони контактували, відколи знаходились у фільмі, але нічого не знайшов. Підходящого ляльковика взагалі не було. Хто це може бути?

Янь Дзін також був приголомшений та запанікував. Він був невразливим і не боявся пані Джао, але він боявся, що безсмертна маріонетка заподіє біль брату Сє та Лу Веню.

У цей час пані Джао наближалась по дорозі, а Сє Чи вперше побачив її обличчя. Ніжна й вродлива, гідна й тиха, вона тримала парасольку з олійного паперу й виглядала так гарно.

— Сє Чи, швидше ходімо знайти ляльковика! – Лу Вень стурбовано кричав, тягнучи Сє Чи.

Сє Чи похитав головою й тихо сказав:

— Ні, – він подивився в очі пані Джао й посміхнувся – Вона і є свій ляльковик.

Лу Вень відчув, наче його вдарила блискавка.

[До бісової матері!!!]

[Що це за ситуація???]

Пані Джао легенько посміхнулась, але її очі були холодними.

— Розумні люди довго не живуть.

Сє Чи знизав плечима.

— Я гадаю, ви занадто самовпевнені.

Пані Джао насмішилась. Її холодний погляд пройшов повз плече Сє Чи, дивлячись йому за спину.

Сє Чи підняв голову й наказав Лу Веню:

— Ти затримуєш пані Джао. Ми з Янь Дзіном беремо на себе зомбі.

— Зомбі? – здивувався Лу Вень.

Наступної миті позаду трьох людей пролунали важкі удари. Обличчя Лу Веня миттєво змінилося. В очах Сє Чи не було хвилювання. Було очевидним, на що чекала пані Джао. Вони не могли цього уникнути.

У темряві позаду них поступово вималювалось сіре обличчя. Ікла зомбі відбили сяйво ночі. Троє людей були оточені спереду й ззаду, і атмосфера була напруженою. Лу Вень повільно рухався, спиною до спини Сє Чи, простягаючи йому меч із персикового дерева.

Сє Чи нахмурився й не взяв його:

— Мені він не потрібен.