- Похоронили ?
- Вона ж майже відійшла від цього...
- Місяць на транквілізаторах не спрацював. Що ми тепер скажемо Вінні ?- Ні, народ. Я жива. Я тут - я почала бити в дзеркало
- Місяць тому похоронили його, тепер Мел...
- Я тут, подивіться на мене. Я тут - кричала я та била в дзеркало. Двері в мене вилетіли з петель, у ванну зайшов Увейн
- Давно не бачились квітко
- Тебе ще не вистачало мені... Ми ж тебе вбили
- Ти теж мертва. Не бачиш чи що ?
- Коли це ?
- Через місяць після тієї зустрічі з Лі Веєм. До речі, він живий, а ви обидва ні - Увейн почав сміятися- Що тут у вас - почула я голос брата - Мел - хлопець впав біля тіла
- Ні, Вінні... Братику, подивись в дзеркало, я тут, я в дзеркалі
- Ти в потойбіччі. Тебе не чують і не бачать живі
- Цього не може бути
- Я показую твоє майбутнє, чому ти не рада ?
- Це не воно. Це не те майбутнє яке я хотіла
- Подивись сюди - Увейн показав на воду в раковині, я опустила головуЯ бачила себе та Ейдана, ми гуляли за руку по берегу річки, потім як ми лежали в ліжку й розмовляли, я стою перед дзеркалом у весільній сукні, ми біля вівтаря з Ейданом, потім я бачу себе вагітною
- Це те, що мало статися, але - Увейн провів рукою по воді й те що я бачила почало горіти - Але цьому не судилося статися. Ти сама винна в цьому
- В чому я винна ?
- В тому, що вступила в цю банду. Це все почалось через тебе
- Через мене?...
- Так, через тебе. Саме через тебе він помер - Увейн штовхнув тіло Ейдана ногою - Це все через тебе. Він винуватить у всьому тебе, я чую його голос, він каже "Це ти винна в тому, що я помер"
- Ні - я відштовхнула Увейна від Ейдана - Він би ніколи такого не сказав - кричала я - Він ніколи б так не сказав...- я знову сіла біля тіла брюнета - Якщо ми всі мертві, то чому він не розмовляє ?
- Я помер, бо я сам цього хотів, я йшов на суїцид коли зустрівся з ним. Ти теж зробила суїцид, а він не хотів помирати, він не бажав смерті собі. Тому ти бачиш тільки його тіло
- Ейдан, любий, пробач мені - я підняла обличчя хлопця й почала його цілувати
- Він кликав тебе. В останні хвилини життя. Він хотів тебе побачити, він хотів, щоб ти його врятувала, але ти не прийшла. Він помирав в самоті, так і не побачивши тебе перед смертю. Яка жалість
- Любий, вибач, вибач мені... Я не хотіла
- Ти проклята. Тобі не судилося бути щасливою
- Але я була щасливою
- Твоє щастя принесло горе не одній тобі. Ти проклята
- Ні, ні, ні. Я тобі не вірю. Ейдан, любий, будь ласка, розплющ очі. Я благаю тебе
- Він в іншому потойбіччі. Там де померли випадково. Ми з тобою застрягли в місті суїцидників
- Я тобі не вірю. Не вірю. Не вірю - я знову підбігла до дзеркала- Навіщо ти це зробила ? Ти ж обіцяла... Ти обіцяла, що не покинеш мене... Ти обіцяла, що відпустиш його - плакав Вінні над моїм тілом
- Братику, будь ласка, подививсь в дзеркало. Я благаю, подивись в дзеркало
Хлопець встав й підійшов до раковини, він дивився в дзеркало
- Це ти винна - говорив він - Це ти у всьому винна - до нього підійшли інші
- Це ти винна в його смерті
- Ти проклята
- Краще б я не казав йому за тебе
- Він помер через тебе - говорили мої друзі- Ні... Я не винна... Я не хотіла - я побачила, що тіло брюнета почало зникати - Ейдан... Не залишай мене тут саму
- Я з тобою квітко - говорив Увейн сівши біля мене - Тепер ми будемо разом
- Ейдан - кричала я, на моїх очах тіло хлопця розчинилися в повітрі - НННІНІІІІ
- Тепер ми назавжди будемо разом
- Ніі. Я не хочу, я хочу повернутися
- Ти вже померла. Ти не повернешся
- Я жива. Я ЖИВА, Я ЖИВА, Я НЕ ПОМЕРЛА
- Ти померла. Прийми цей фактЯ встала з підлоги й пішла в кімнату. Я лягла в ліжко й почала плакати, я закрила очі й мені було все одно що було навколо мене
□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□
Автор зараз сидить і плаче через цю частину
Мої батьки думають, що мені час в дурку. Оскільки я сиджу, дивлюсь в телефон і плачу. Вони не знають про те ,що я пишу фф і вважають мене дивною ☺️👍
■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■□■
ВИ ЧИТАЄТЕ
Червоний дракон ♡2♡ (ЗАКІНЧЕНИЙ)
FanfictionЩоб розуміти суть фф прочитайте, будь ласка, першу частину 😘
Я не померла, я жива
Почніть із самого початку