Пташенятко

Частина 1

Оглянувши себе в дзеркалі, Юнгі змив легкий макіяж та перевдягнувся з незручного вбрання в спортивний костюм. Швидко вмившись холодною водою, хлопець замовив таксі, рухаючись у бік виходу з одним лише телефоном у руці.

На виході його ловить особистий охоронець, який поспішає провести його до машини з водієм. Нудно.

— Там у гримерці треба забрати костюм, інакше менеджер лусне від злості, — киває на будівлю Мін, на що охоронець легко кланяється та прямує всередину, залишаючи його самого.

Юнгі посміхається від дурості цієї людини. Скільки б той не працював, але запам'ятати, що одяг Міну скрізь видають окремо, не може. Ну й гаразд, йому тільки на руку.

Водночас до входу під'їжджає жовте таксі, в яке хлопець негайно сідає, по дорозі надягаючи маску й панаму. Водій, отримавши короткий кивок, рушає з місця, намагаючись об'їхати натовп людей, які чекають саме на Міна.

— Ох, ці фанати, — по-доброму махає головою водій. — Якщо вже вибрали собі улюбленця, то все, пиши пропало. Уявляю, як цьому бідному хлопчику. Вони йому, напевно, жити не дають.

— Ви гадки не маєте, наскільки, — тихо кидає Мін, дивлячись з-під козирка на людей, які чекають.

— Мій синочок теж любить цього хлопця. Гарний він, чортяка, — сміється. — Усі канікули пахав як ненормальний, щоб купити квиток на сьогоднішню фак-зустріч.

— Фан-зустріч, — виправляє чоловіка Мін.

— Так, напевно, — киває. — Ти теж знаєш? Начебто та сама адреса. — перевіряє ще раз водій на екрані планшета, дивлячись після цього на хлопця через дзеркало заднього виду.

— Так, — погоджується. — Хоча хотів би не знати.

— Дівчина змусила?

— Ні.

— Хлопець? — хитро мружиться той. — Не хвилюйся, мій синочок теж "по хлопцях", — продовжує у відповідь на нахмурені брови. — Нормально це, просто не всі розуміють.

— Ніхто мене не змушує.

— Тоді навіщо їдеш? Якщо не хочеш, нема сенсу, задоволення не отримаєш.

— А як ви уявляєте фан-зустріч без айдола?

— Без кого? — перепитує водій, не зовсім розуміючи, кого має на увазі хлопець.

— Ви уявляєте собі день народження без іменинника?

— Ні, — невпевнено відповідає.