"Рідне"

9 Ч. "Не приємний ранок"

– Щось спати хочеться... Я напевно піду спати.- 🇺🇦.
– А мені де спати?- 🇨🇦.
– А, ой. Вибач, я вже забула. Рівне!- 🇺🇦.
– Що?- Рівне.
– Можеш показати Канаді кімнату де він буде спати?- 🇺🇦.
*Чого саме я? Ех...*- Рівне.
– Так!- Рівне.
– Добре, дякую. - 🇺🇦.
Наступного ранку.
Ранок почався з того, що за вікном лунала сирена.
Першим хто прокинувся була Україна та Київ, а за нею всі інші. Вона подивилася звідки і побачила, що літаки взлетіли  з Білорусі. Кожного разу коли починається тривога, Віночок (Україна) починає сильно сердитися.
Канада помітив, як пальці зжалися у  кулак, кріпко.
– Треба заспокоїтися.- 🇨🇦.
– Що будемо робити? В укриття чи...?- Київ.
– А який смисл? Нічого не зміниться.- 🇺🇦.
– Може хоч поїмо?- Суми.
– Я не відмовлюсь!- Одеса.
– Ви снідайте, а мені треба зайти до бібліотеки.- 🇺🇦.
– Добре!- Чернігів.
Вона пішла до неї. Зайшовши до великої кімнати заповненої різних старих і рідкісних книг, що були розкладанні по рядам.
Раптом її щось зупинило. Вона почула голос, він був чоловічим і грубим. Цей голос лунав, спочатку з голови дівчини, а потім за спиною. Юкі обернулася на зад і побачила напівпрозорого привида. Побачивши обличчя привиди, по шкіри пройшов маленький холодок. Цей привид був Русь-Україна.
– Ну, привіт. Нарешті ми зустрілися!- Русь-Україна.
– В якому сенсі? А як ви тут опинилися, як я вас бачу...?- 🇺🇦.
У неї було багато запитань, але згадка про повітряну тривогу змусило її спитати лише найважливіше.
– Що ви хочете?- 🇺🇦.
– Якщо коротко, то... дати гарну і достатньо логічну пораду.- Русь-Україна.
– Так, кажіть, вже!- 🇺🇦.
– Я б на твоєму місці, зараз же зібрався і пішов до тої держави з якої вилетіли літаки.- Русь-Україна.
*Звідки він знає, що таке літаки і як вони виглядають? Ладно... Не важливо!*- 🇺🇦.
– Чого замислилася? Уперед!- Русь-Україна.
– Так!- 🇺🇦.
/Я так люблю згадувати предків України!\