— Мене? — Лейла стояла, нічого не розуміючи перед Королем Воронів, немов дурне дівчисько.
— Так, Лейло, тебе.
— У якому це сенсі? — Даніїл посміхнувся, після чого на його щоках з'явилися ямочки.
— Не в тому, про який ти подумала. Знаєш, мені знадобляться люди на кшталт тебе. Укладемо угоду. Я допоможу тобі звільнити брата, а ти натомість почнеш на мене працювати.
Лейла мовчала. Час ішов. Здавалося, відтоді, як Даніїл озвучив свою вимогу, минула ціла вічність, перше ніж Лейла все-таки вирішила відповісти.
— Добре, — з легкістю погодилась Лейла.Їй насправді було байдуже, чому Даніїлові раптом знадобилася смертна дівчина. Вона й не збиралася виконувати умови угоди. Вона може зробити вигляд, ніби згодна, а потім просто зникнути, як і завжди того хотіла. Вони вирушать із Тео на інший континент і забудуть про все, що було до цього, як простий кошмар.
— Але є в мене ще одна умова. Знаючи про твою репутацію, я змушений Вимагати присяги на крові
— Що?
— Не вдавай, ніби ти здивована. Ти обманюєш кожного на своєму шляху і продовжиш робити це в мене на службі. Мені подобається це в тобі. Але не думай, що зможеш обдурити мене.
Лейла задумалася. Чергове ув'язнення, але заради брата... Заради того, щоб визволити Тео вона готова була продати свою душу не тільки дияволу, але й хитрому, самовпевненому Королю.
— Домовилися, — рішуче мовила дівчина.
— Твоєму братові дуже пощастило мати таку сестру, — раптом сказав Даніїл, витягуючи кинджал з-за поясу. Він неквапливо прямував до Лейли.
Серце Лейли стиснулося. Руки тремтіли. Вона усвідомила, що продає себе. Стає рабинею незрозумілих їй задумів Даніїла, і все ж оплата за це була безцінна. Життя її брата на волі.
— Помиляєшся. Я жахлива сестра, — прошепотіла Лейла собі під ніс, і все ж таки Даніїл це почув, вигнувши в подиві брову. Вістря кинджала впилося в долоню Даніїла, звідки почала капати кров. Лейлу злегка замутило. Кров тепер їй нагадувала про Кривавих Леді, — Що я маю робити?
— Ти маєш зробити надріз на своїй долоні, після чого ми потиснемо руки. Це договір, скріплений кров'ю. Якщо раптом я не виконаю частину своєї угоди — я помру. І навпаки.
Лейла вагалася. Можливо, вона робить чергову помилку. Швидше за все так і є. Чому вона має довіряти Даніїлові? Але... Він врятував її одного разу, а Луїза допомогла втекти від Юліана. Усі думки в голові перемішалися. Даніїл знає, де камінь сонця. Він допоможе врятувати її брата, наразі це все, що її хвилювало.
Лейла взяла кинджал у Даніїла і зробила надріз на своїй долоні. Тепла кров почала скапувати на кам'яну підлогу. У вухах зашуміло, руку пекло, але Лейла цього вже й не відчувала. Усе ніби перейшло на другий план. Даніїл простягнув їй свою руку, вона простягнула свою у відповідь. Усе сталося швидко. Лейла здригнулася, відчувши всередині незрозумілі відчуття. Кров почала скажено пульсувати, наповнюючи її неймовірною магічною енергією. У кожну часточку її плоті по венах, мов змійки, розповзалося блаженне тепло. Вона ще ніколи не відчувала нічого схожого. А на місці порізу, замість крові, виступили сріблясті крапельки. Ніби в чарівному танці, вони кружляли одна з одною, сплітаючись в одне ціле.
— Дивне відчуття, — зізналася Лейла, розтираючи свої груди. Складалось враження , що її серце от-от вискочить із грудей.
— Так і має бути, — Даніїл з особливою обережністю взяв порізану руку Лейли й перемотав рану чистим рушником. Натомість його рана миттєво загоїлася.
— І що тепер? Ти скажеш де камінь сонця?
— Яка ти нетерпляча, — загадково усміхнувся Даніїл, — Камінь дуже близько, і водночас дуже далеко.
— І що ж це за місце?
— Нікшер — Царство Русалок і Глибоких Вод.