Звук різко ввірвався крізь цілковиту тишу до його вух, і затих. Потім повторився. Роберт втомлено зітхнув і наблизився до звуку. Одинадцята.
В якийсь момент у нього виникло бажання самому зайти всередину, але його зупинив спогад про його поразку на тренуванні. Він намагався висушити своє тіло від усіх крапель енергії, які ще в ньому залишались, щоб дістати критичне відновлення джерела. Але це лише призвело до його втрати свідомості і наказу пробути без служби три повних дні. Усвідомлення від цього наказу досі важкістю відчувалось у грудях — він ще не готовий.
Роберт дістав з кишені маленький прилад, який був схожий на пульт керування, але слугував радше як рація. Він користувався ним до цього лише раз, коли світло у одній із зелених камер зникло, що свідчило про непередбачувану ситуацію, до якої не допускались Молодші.
— Роберт, Молодший наглядач зелених та синіх. З Одинадцятої чути крик.
— Зрозуміло. Не робити ніяких дій до приходу Старшого.
Роберт почув звук розʼєднання і мовчки очікував. Через трохи менше двох хвилин прийшов чоловік з сивим волоссям, попри те, що мав вік не більше тридцяти років. Одягнений у класичний синій.
Роберт згадав його імʼя, яке випадково почув, коли хтось зі Старших звертався до нього — Едвард.
Едвард оцінив кількасекундним поглядом Роберта і кивнув в бік коридору, мовчки вказуючи йому продовжити нагляд подалі від цієї камери.
Роберт коротко кивнув на знак розуміння безмовного наказу і рушив у бік зелених камер.
Через деякий час він побачив кількох людей у чорному безшовному одязі, які рушили в бік Одинадцятої.
Це могло означати лише дві речі — і жодна із них йому не подобалась.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Колізія
FantasyРоберт отримує роботу Молодшого. Його завдання, як джерела, - це живити. Але одного дня камера заблоковується за його спиною, а отруйне повітря готове увірватись у його легені. Із кута кімнати він чує голос непритомної, і тоді - він мусить зробити в...
