дякую, за все...

біль.

Удар. Спартак нічого не пам'ятає...

Спартак прокинувся, але зрозумів, що він зв'язаний у якомусь гаражі.

Відкрились двері.
У гараж зайшов силует хлопця.
Це був Даніель.

- Даніель, тебе ж посадили наче?

- *маніакально* Ні, Спартачку, вони мене відпустили.

Даніель почав натирати свої ножі й викрутки.

- Що ти будеш робити?

- *протираючи ніж* Може тебе вб'ю, або залишу у муках.

Даніель взяв пістолет й прострілив живіт Спартаку.

Від болю Спартак скрутився й прижав колінами живіт.

- ДАНІЕЛЬ, ДОСИТЬ!

- Це ще не кінець, Спартачку.

Даніель підйшов й вдарив лежачого Спартака в живіт.

- ДОСИТЬ!

Даніель підняв голову Спартака й подивився в сині очі.

Даніель поклав голову Спартака й взяв шокер.

Він вдарив шокером Спартака у живіт, через те він втратив свідомість.

Спартак прокинувся, й побачив Даніеля.

- Спартачку, ти прокинувся?

Спартак від втоми й болю вирішив.

- Роби, що задумав.

Даніель взяв ніж й декілька разів проштрихнув ножем Спартака у живіт.

Спартак втратив свідомість...

Він прокинувся й побачив Женю, який його розв'язував.

- НІ-НІ-НІ, СПАРТАКУ ЯК ТИ?

- Же...ню...

- Я зараз викличу швидку, тільки не втрачай свідомість.

Через секунду Даніель прийшов.

- Йой, Женічка, я й про тебе забув.

Даніель вистрілив у живіт Жені, й завершив роботу з Спартаком.

Сирени... Лікарі... Страх...

- Ваш друг вижив, але він втратив багато крові, треба знайти донора, яка в вас група?

- Третя, як й в нього, скажіть як він?

- Зараз ми його поклали у медикаментозний сон, зараз пройдіть у 5 кабінет, скажете здаєте для Спартака.

- Добре, зараз.

Женя зайшов у кабінет, й сів на крісло, поклавши руку на тримач.

- Ви зробили правильний вчинок, що вирішили йому допомогти.

Через 15 хвилин Женя вийшов з кабінету й підійшов до лікаря.

- Доброго, я вже здав.

- Добре, я повідомлю, коли можна буде заходити.

- Велике дякую.

Жені пощастило, бо пуля нічого не пробила, йому швидко її достали.

- Можете заходити.

Женя тихо зайшов до палати.

Він побачив дуже помучаного Спартака.

- Як ти?

- До...бре.

- Даніеля сьогодні стратили, він до тебе ніколи не доторкнеться.

- *тяжкий видих*

- Я тебе може спробую забрати через 3 дні.

- Виб...ач, щ...що я те...бе вис...елів...

- Нічого, я сам винен, я піду.

- Віз...ьми кл...ючі в...від квар...тири.

- Добре.

Женя взяв ключ у медсестри, й поїхав додому до Спартака.

Коли Женя зайшов до квартири, то він побачив, що на кухні брудно, й вирішив прибрати.

- Йому буде приємно.

Женя закінчив прибирати.