Вранці я зібралась і поїхала в участок. Саня залишився в дома🏠.
Зайшовши в середину я підійшла в реєстуру.
Я: добрий день, мені потрібен Віктор Ясенів
Поліцейський привів мене, в кімнату для побачень. Там вже сидів тато.
Я: що відбувається? Чому ти тут?
Т: та якась маячня, що я крав гроші в своїх працівників
Я: а це не правда?
Т: звичайно ні, я тут думаю може це твій Саша вирішив мене заложити
Я: навіщо йому це?🙄
Т: ну я обідив його і його маму
Я: він про тебе навіть не згадує, тим більше він би не займався такою фігньою
Т: залишилось 4 дні до суда і якщо вони докажуть, що я винний мене посадять😓
Я: я можу тобі чимось помогти?🥺
Т: бережи себе, мій бізнес перейде тобі
Я: але я не хочу цим займатись
Т: я тебе прошу не продавай бізнес нікому, почекай поки я вийду
👮🏻♂️: час закінчився
Я: все буде добре
Я вийшла з кімнати. Я думала про те,що мені ще вчора сказав Саня.
💭А якщо тато правий і він вирішив його здати. Він ж точно знав, про маніпуляції мого батька.
На таксі я поїхала додому. Мені треба було поговорити з Сашою.
Дома.🏠
С: привіт мишка
Я: Саш нам треба поговорити
С: я тебе слухаю
Я: це ти здав мого батька поліції?
С: ти що з глузду зʼїхала? Як ти взагалі могла таке подумати?😠
Я: ну тато сказав ти міг
С: а ти повірила, ти повірила тій людині яка викинула тебе на вулицю😒
Я: тобто це не ти?
С: ні це не я і мені обідно, що ти так думала
Хлопець вийшов з кімнати. Мені було прикро що ми посварились.
Я хотіла дізнатись правду, швидше ніж її дізнається адвокат тата.
Я поїхала в офіс🏢. Там мене всі добре знали.
🧑🏼💼:Анна Вікторівна? Чим можу допомогти?
Я: мені треба в кабінет батька
🧑🏼💼: поліція сказала туди нікого не пускати
Я: ми нікому не скажемо😉
Я повела хлопця до кабінету. Він відкрив мені двері.
Зайшовши туди, я побачила безлад. Хлопець вийшов, а я взялась шукати документи які підтверджують що мій батько, дійсно крав в своїх підлеглих.
Через 15 хв я знайшла те що шукала.
Я: не може бути😧
Сказала я сівши на крісло.
Я знайшла документи📑.
На одному була розписана зарплатня, а на другому % які тато клав собі в кишеню. Я була приголомшена.
Забравши документи, я поїхала додому.
Дома вже була мама Саші.
Я: добрий день
М: привіт☺️
Я: Саш можна з тобою поговорити?
С: так😒
Ми зайшли в нашу кімнату. Я протягнула документи йому.
С: нашо мені це?
Я: тут підтвердження що це правда
С: і що?
Я: ну сонце не дуйся🥺
С: я не дуюсь, що ти будеш з цим робити?
Я: треба зробити так щоб це ніхто не знайшов
С: ти думаєш поліція не знайшла це? Я впевнений що це копії
Я: і що тепер?
С: нічого, надіятись що його виправдають
Я сіла на ліжко і закрила лице руками. Мені стало сумно, що я нічого не можу змінити.
С: він сам винний
Я: він мій тато😓
С: малиш я розумію, але ти нічого не можеш зробити
Хлопець прижав мене до себе.
Вже був вечір, ми повечеряли. Тьоті Маші поки що вирішили, нічого не говорити.
Повечерявши ми лягли спати😴.
