Частина XVIII. Захист.

7 0 0
                                    

Не те, що б Грейс почувала себе захищеною до цього, але після вже другої «зустрічі» з вбивцею вона розуміла, що знаходиться в клятій небезпеці.

Куди б вона не пішла, з ким і де б не була, він слідував за нею, наче тінь, яка завжди лишалася позаду, намагаючись бути максимально непомітною. Здавалося, наче він пильнував її від самісінького будинку. Як він ще міг знаходити її?

— Зейн! — Радісно крикнув Гаррі, побачивши свого друга-поліцейського, котрому повинен був переказати справу Ітана.

— Які люди! Гарольде, радий тебе бачити! — Високий хлопець з коротко підстриженим волоссям кольору шоколаду підступив до Гаррі, аби обійняти давнього друга.

Грейс лишилася в стороні, мовчки спостерігаючи за таким емоційним вітанням. Хлопці поплескали один одного по спині ззаду, радісно всміхаючись. Грейс зосередилася на обличчі Стайлса.

Від цієї посмішки щось у грудях почало повільно танути, тягнучи її за собою. Тоді, коли вони тільки-но вийшли з бару вдвох, вона відчувала мішанину з емоцій, які не розуміла. Їй було лячно за те, що Гаррі захоче поговорити з нею про їхні почуття одне до одного, адже, не так і давно, він заявив їй про свої. Він не сказав відкрито про те, що вона йому подобається, але не помічати, що між ними щось таки відбувається, було неможливо. Але їхня розмова так і не була на той момент закінчена, їх урвав той психопат на BMW.

Насправді, Грейс не знала, що б вона тоді відповіла, якщо б мала можливість. Чи могла б вона зараз почати відносини з чоловіком? Найбільше, вона боялася, що зробить йому боляче, через якийсь свій травмуючий досвід. Вона все ще так і не відпустила Ітана, не можна так робити. Це було б не правильно.

— Грейс, знайомся, це мій друг дитинства, та новий ведучий справи — Зейн Малік. — Хлопець підморгнув дівчині, показуючи свої білі зуби, які виднілися через його дружню посмішку.

Він викликав приємне перше враження про себе. 

— Зейне, це — Грейс. Дівчина, про котру я тобі розповідав.

«Цікаво, що саме він розповідав про мене?», — задумалась Бетелл.

— Приємно познайомитись. — Відповів хлопець, та простягнув руку для привітання, яку Грейс потисла.

— Взаємно.

— Не зовсім люблю знайомитись в такій обстановці. — Зізнався Зейн, потерши потилицю.

Американо з молокомWhere stories live. Discover now