Коли скалічений Бог Війни став моєю наложницею

Частина 54

 Ці Мін просидів у в'язниці не повний день, коли його, переляканого, випустили на волю.

Його Величність навіть відчув докори сумління: він змалку незлюбив цього старого педанта, а тепер он як все склалося через його упередження. Тож одразу після звільнення, імператор прикликав Ці Міна до себе, та постарався втішити його, перш ніж відпустити додому.

Коли несправедливо звинувачений міністр нарешті дістався до свого маєтку, вулиці вже освітило ранішнє сонце.

Уся його родина, також звільнена з ув'язнення, чекала його перед входом, щоб привітати. Прийшли навіть його друзі. Тож коли Ці Мін спустився з екіпажу, усі вони кинулися до нього, поздоровляючи зі щасливим рятунком.

Того, хто зміг пережити таке буремне падіння та піднявся знову, справді можна було назвати щасливцем. Тож, привітавшись з кожним по черзі, Ці Мін запросив усіх присутніх до резиденції, розділити з ним трапезу, перш ніж вони розійдуться.

Ці Мін влаштував справжню учту, щоб подякувати усім, хто прийшов його підтримати. Він жив дуже ощадливо, тож навіть обшук не виявив значних заощаджень.

Відтак і страви на бенкеті подали прості. Проте усі присутні були давніми друзями Ці Міна та знали його характер.

Учта проходила за зачиненими дверима. Після того як гості втамували голод та спрагу, їхні розмови стали менш стриманими.

"Сьогодні при дворі я нарешті збагнув, що значить бути справді безсердечним" - п'яно вимовив один з посадовців, тримаючи у руках чашу вина.

На мить, присутні розгубились і у кімнаті поволі запала тиша.

Тим часом посадовець правив далі: "Міністр Ці має учнів по цілому світу. Усі вони - ерудовані вчені. Але сьогодні саме учні зводили наклеп на нього, підливали олії у багаття та поквапились відцуратися свого учителя!".

Хоч насправді Ці Мін не навчав жодного дня у житті, як і всі вчені, він дуже поважав порядок та статус. Якщо підданий хоче стати посадовцем, він має спершу здати імператорський іспит. ТВ подальшому, тим з них, що склали іспит успішно, належить шанувати екзаменатора як свого вчителя, адже він зміг розгледіти у них талант.

Ці Мін за свою кар'єру головував на багатьох імператорських іспитах.

Тож, почувши цей закид, бенкет стих.