Неймовірна історія Ріси

Частина 3

Всім привіт, мене звуть Ріса мені 28 років, я письменниця. Ось уже як 10 років я не виходжу з свого дому, проте скоро це сидіння дома закінчиться. Сьогодні моєму тихому життю прийшов КІНЕЦЬ. Вперше в житті моя найкраща подруга і Гіл ЗМОВИЛИСЬ ПРОТИ МЕНЕ!!! Вони хочуть витягнути мене на вулицю для покупки плаття. Це просто жахливо, я й подумати не могла що мені прийдеться вийти раніше установленого дня. До речі до вечірки ще 4 дня. І Гіл настояв на тому, щоб я придбала собі нове плаття. Все. Тепер я шкодую що погодилась, адже якщо я вийду, по-любому станеться щось жахливе. Я не хочу щоб Дженні і Гіл потрапили в халепу. І ось все закінчилось тим що Дженні розізлилась і сказала, що завтра мене витягне на двір, а потім пішла на роботу. Ну а Гіл лишився в мене щоб забрати нову частину моєї історії. - Чому ж ти так боїшся вийти? Зараз за 10 років, багато що змінилось, ти навіть і не впізнаєш місто.- Промовив Гіл сидячи на кріслі і читаючи газету.

-Просто, у мене таке враження, що якщо я вийду на вулицю, то обов'язково щось трапиться і знову постраждають невинні люди. Я не хочу втратити ще раз дорогих мені людей, я не зможу пережити ще раз того болю, який пережила в минулому. Якщо би я хоча би щось зробила, можливо мої батьки були б живі, а моя сестра не лежала б в комі - проливаючи сльози на клавіатуру мовила я, після цього я раптом почула тепло на своїх плечах. - Ти не винна, перестань винити себе, ти добра дівчина, і гарна письменниця. І я обіцяю я зроблю все щоб тебе захистити, але якщо ти будеш стояти на місці ти ніколи не зможеш розпочати нове життя, твій вихід на вулицю це лише перший крок для нового життя. І ще якщо ти вийдеш на вулицю я повезу тебе до твоєї сестри. Можливо якщо ти прийдеш до неї вона отямиться, і тоді ти зможеш повернутись до звичного життя - промовив Гіл обійнявши мене. Із-за цього моє серце шалено забилось. Я навіть не знала що й відповісти, просто покивала головою, тим самим погодившись на завтрашній похід по магазинам.

Через пару хвилин нова частина була готова, і віддавши флешку, я видихнула з полегшенням, потім Гіл зібрався, і пішов геть, а я знову залишилась наодинці. Зайшовши в соц. мережу, я подивилась в повідомлення, от тільки нових не було. І Мезанізатора також не було видно в мережі. Тому я вийшла і пішла спати.

На наступний день коли я проснулась, побачила над собою силует людини, пізніше коли я повністю проснулась я побачила Дженні.