Щупчик! - Лунало з сусідньої кімнати. Вставай і йди нагодуй свою дурну ,ушліпанську рибку !
Я швидко встала і миттю пішла ,адже сперичатись з мамцьою та щей зранку закінчилось б летальним исходом.Накормивши Джері ,так звали мою рибку,яку маман не дуже кохала за те, що вона коли голодна їла всі наші скатерті ,ну які на стіл кладуть.Короче під словосполученям "не сильно кохала" я мала на увазі ,що вона її вже три рази чуть не пожарила нам на сніданок.Як казав мій дядько Бобер "риби жруть останіми,а бобрики першими"
Тут прозвучав будильник ,і я почала збиратись ,ну як збиратись ,пішла сходила в тубзалет,як ви звичайно здогадались покакунькати.Незабаром мені подзвонив телефон ,це звичайно була моя подруга , моя коханаРуда Білка ,ми з нею разом ходили до школи .
-Діджей Щупак ти де?- ну так вона мене називала.
-Я вже виходжу Рудий чмирик -ну так я її любцяла називать.
Ось так настає мій ранок .
Доречі мене звати Щупак Миргородський і живу в дев'ятиповерховому озері ,ще як ви зрощуміли в мене є подруга Руда Білочка,рибка Джері і ще я закохана в самца з нашого класу його свати Окунь Білопузович.
Продовження буде обов'язково чекайте мої карасики
.
