Ласкаво просимо в Андервуд

5

   Кеті та Альти прямували вздовж вулички і тіло гігантського павука вже майже зникло з поля зору.
- То в кожного страху є якісь свої особливі можливості? – запитала Кеті.
- Так, залежно від того уособленням якого страху вони є, - відповів Альт.
- Тоді які здібності в тебе?
- Ну в мене не такі здібності як в них, оскільки я не є уособленням якогось страху.
- Тобто ти безсилий проти них?
- Я такого не казав. Основною моєю здібність є переймання особливостей суперників, але для цього мені потрібно поглинути їх душу. Але якщо я з’їдаю нову душу, то здібності попередньої зникають.
- Зрозуміло. Ну ти ж зможеш перемогти того маленького монстра.
- Ні. Я не маю права нападати на страхів. Я прочищу вам дорогу до Арахни. Можете залишити усіх її павуків на мене, але її саму мусите перемогти самостійно.
- Це ж як? – викрикнула Кеті.
- Це вже ви повинні продумати самостійно.
- Прекрасно. То якими здібностями ти зараз володієш?
- Загалом, керую летучими мишами.
- Гаразд… То є якісь ідеї на рахунок того як мені перемогти Арахну?
- Ну тут єдиним варіантом є вбити її.
- Серйозно?
- На жаль. Якщо з Ніктом можна було впоратися ментально, то з Арахною можна впоратися тільки фізично.
- Ну, це не так просто. А хоча, в мене є план, - промовила Кеті дивлячись на дзвіницю церкви, що знаходилась неподалік.
   Просуваючись все далі ставали чутними звуки сотень павуків, які повзають вулицями. Альт пішов прямо до них в той час як Кеті пішла маленькими провулками в надії, що її не побачать і вся їхня увага буде прикована до Альта. Нарешті Кеті опинилася на вже знайомій вулиці. Схоже план з відволіканням уваги вдався оскільки на вулиці не було ні одного павука. Кеті побачила той самий спуск в метро і глибоко вдихнувши попрямувала в напрямку нього. Вона зупинилася прямо перед спуском, щоб ще раз обдумати свій план. Підсвідомість Кеті почула якусь загрозу і змусила дівчину відстрибнути вбік. Тієї ж миті в декількох метрах від неї приземлилася вже знайома дівчинка-павук.
- В тебе вистачило нахабства повернутися до мене самостійно?
   Монстр швидко попрямував в напрямку Кеті, а та зірвалася і швидко побігла по заздалегідь прокладеному маршруту до тієї дзвіниці. Діставшись до місця призначення Кеті вбігла всередину і почала підійматися догори сходами. Арахна ні на крок не відставала, але прохід в якому знаходились сходи був доволі вузьким, тому вона була змушена скласти свої павучі ніжки позаду і рухатися на двох людських. Підйом здавалось буде нескінченний. Близько до кінця Кеті вже ледве переставляла ноги. Нарешті вона потрапила до приміщення де знаходилась ціла купа дзвонів різної величини та форми. Через декілька секунд в тому самому приміщенні опинилася і Арахна. Тут було достатньо багато місця щоб випростати свої павучі кінцівки.
- Тепер тікати нікуди. Годі ховатися. Пропоную зберегти твій і мій час і добровільно здатися.
   Арахна повільно просувалася вглиб кімнати, перебираючи своїми довжелезними кінцівками. Раптово почувся сильний шум і наступної секунди монстра придавив величезний дзвін. Її павучі кінцівки ще декілька секунд сіпалися будучи придавленими величезною вагою, але врешті застигли на місці. Кеті вибігла з свої схованки і, вбравшись з церкви, направилась до Альта.
   Рухаючись вуличками Кеті намагалася оминати тіла мертвих павуків, якими була всіяна уся дорога. Нарешті вона побачила Альта, який сидів на лаві біля дороги.
- Вітаю вас, юна леді, бачу ваш план спрацював, сказав він помітивши Кеті.
- Так. Я бачу ти теж тут часу не гаяв, сказала Кеті і провела поглядом вулицю всіяну тілами павуків, а точніше тим, що від них лишилося.
- Ну що ж, - промовив підіймаючись, - Моя місія завершена. Тепер, дозвольте відкланятися.
- Стривай. А як же наша угода? – запитала здивовано Кеті вказуючи на татуювання на своїй долоні.
- Вона була тимчасовою. Тільки щоб перемогти Арахну, - відповів Альт.
   Кеті знову глянула на свою руку, але татуювання там вже не було.
- Нам потрібно рухатися далі, юна леді, - промовив Альт, - Давайте не будемо витрачати час марно.
- Гаразд, - сумно відповіла Кеті, - А я вже була подумала, що життя тепер стане набагато простішим.