Дєрзкий Блогер

глава 13

 Коли мої очі трохи звикли до світла ,  він повернув свою ухмиляючусь фізіономію до мене, і я нарешті змогла побачити його обличчя

Автор

Дівчина біжить за брюнетом по коридору , в його сторону летять не лише недуже гарні слова, а й всі предмети що потрапляють під руку голубоокої. Хлопець швидко біжить на другий поверх в надії що хтось його врятує , проте  охоронці просто стояли ледве стримуючи сміх , а деякі просто ржали із свого боса який втікав від розгніваної блондинки. Він забіг у кімнату в якій сиділо чотири хлопці, в надії сховатись. Вони спочатку не зрозуміли причини такого раптового візиту, проте коли побачили в дверях того хто його переслідує самі почали втікати. Тепер вже всі робітники цього будинку валялися на землі від сміху , ну а що , не щодня побачиш як боси такої небезпечної банди втікають від якоїсь дівчини , явно молодшої за них як мінімум на пару років, плюс тієї яку вони самі й наказали викрасти.

Аня

Коли мій викрадач повернув свою голову до мене то ухмилка з його фізіономії зникла , а на обличчі чітко читався шок. На кілька секунд я  заціпеніла, не очікуючи такого повороту подій, а далі вже на моєму обличчі з'явилась знайома ухмилка. Знаєте хто це був ? Ні ? До мене в підвал зайшов Ден ! Той покидьок що покинув мене саму рік назад , сьогодні викрав мене.    він кілька разів моргнув і відступив назад, я встала на ноги й почала наближатись до нього сказавши лише одне слово

- Біжи

Повторювати двічі мені не довелося. Схоже він ще не забув який у мене удар , ну тепер в моїй голові було лише бажання прибити його там де він стоїть , ну чи біжить. Я побігла за ним , проте коли вибігла з підвалу до мене підбігли двоє амбалів.

- Якщо її хтось хоч пальцем торкнеться то він  труп ! - Хах,  знаєте як смішно мені було чути ці погрози від людини яка сидить за диваном ? Схоже він трохи неадекватно оцінює ситуацію, ну що ж да почнеться помста.

Його люди відразу відійшли , відразу було видно що ця ситуація їх забавляє  мені аж цікаво хто він. Потрібно буде  запитати , якщо він виживе...
Ми бігали по будинку хвилин десять. Я розбила безліч речей та меблів , кілька разів попала по Дену. Коли на другому поверсі я зайшла вслід за ним в кімнату то побачила там ще чотирьох майбутніх рабів. Погоня продовжилась проте трохи по іншому , тепер окрім Дена від мене ще втікали Ваня , Бодя , Сєрий і Саня. Ми ще десь годину ганяли по будинку, хлопці просили пробачення в мене , й мало не сіли на колінах , аби лише я припинила кидати по них яйцями. Перший не витримав Ден