Вже ввечері Поля написала Єгору. Він кинув їй свій номер і вони зідзвонились.
- Привіт, дякую тобі , за те що згодився допомогти. Його звати Олександр Мусієнко. Фотку я надіслала...на всякий випадок. А скільки це займе часу?
- Ну, я можу знайти айпі адресу з якої він сидить в інтернеті... День, може два, в залежності від складності захисту.
- Він живе в Німеччині, нічого страшного?
- Не в Україні... Це вже набагато важче. Я сам не зроблю. Хіба...я можу знайти його резюме. Там попереднє місце роботи...може теперішнє.Це швидко.
- А чим мені допоможе попереднє?
- Як чим . Поговориш з шефом, і він тобі розкаже де він зараз..
- Точно. Дякую тобі велике.
- Давай зустрінемось ввечері, я все роздрукую і разом подумаємо, як далі його шукати.
- Давай, звичайно.
- Тоді о сьомій чекаю тебе в Провансі.
- Добре, домовились.
Та це ж через дві години... Поля бігом перевела себе в порядок. Вперше за цей місяць вона одягнула вечірню сукню, і зробила зачіску з макіяжем. Мала дуже гарний вигляд. На щастя, Єгор прийшов раніше і її не потрібно було червоніти перед адміністрацією ресторану.
- Ти така гарна сьогодні..
- Дякую. То як тобі вдалось?
- Мені і не вдалось! Це папка з його біографією. Добре що ти його фотку кинула. А то таких по Україні чимало.
- Дякую тобі, я вдома все прочитаю.
- Ти мене хоч не забудеш після цього?
- Ні...будемо дружити правда?
- Ти хоч розкажи нащо тобі це все... Може ти його вбити хочеш, а я тобі допомагаю...
- Ой це все так складно. Розумієш він мені дуже потрібний. Думаю і я йому теж. Але так вийшло, що я дуже мало про нього знала, а він втік. Тепер ось його шукаю..
- Ого як все складно! То ти його кохаєш?
- Так! Думаю,тощо так. Як мінімум він мені дуже допоміг і я маю віддати борг.
- Якщо він тебе любить, то не візьме.
- Я знаю...
- То наша Поля по вуха закохалась?
- Напевно, що так, Єгор, я не знаю!
...
Нарешті я наважився спитати Антона про Полю. Знаю, було б дуже дивно, якби вони були знайомі... Але мені захотілось відкритись. І я розказав йому все, а він не сказав жодного кривого слова. Я думав він буде дивитись на мене з призирством і з'їде після моєї розповіді, але ні. Все що він сказав це:,,Ти правильно зробив, що поїхав, інколи так треба, щоб людина, яку любиш була щасливою". А ще він сказав, що кожному суджена його половинка і значить свою я ще просто не знайшов, або навпаки, якщо це Поля, то вона ще прийде до мене
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кохання, яке рятує Життя
Teen FictionІсторія про життя до і після? Скажете бонально? Ніскілечки...особливо друга частина... Це історія про життя двох молодих людей, про їхній життєвий шлях, про кохання... Хм цікаве слово... Почитайте, обіцяю, що всі ваші здогадки про подальший сюжет бу...
