Любов на відстані

Розділ 1

10 липня. 07:00.

Це був один з звичайних ранків.
На годиннику була 07:00 година.
Але на дворі літо, тобто канікули.
Стелла взяла свого Теда , та пішла з ним на прогулянку. Година пройшла дуже швидко. Пора повертатися додому.

Коли я повернулася додому на моєму  телефоні було повідомлення від когось. Хм... Хто б це ж міг бути? Я взяла його і прочитала " Привіт. Нам потрібно зустрітися." То був Бодя. Я недумаючи відписала " Добре". І попрямувала до кухні, щоб поснідати.

Мої батьки на літо їдуть закордон, підробляти. І я залишаюся вдома сама, тобто з Тедом. Тед це породиста собака- вівчарка. Але він виконує команди, які я скажу.

-Ну, що Тед? Будем їсти?- він сидів на підлозі і дивився на мене. Я приготувала вівсянку.

Дзвонить телефон, я біжу до себе в кімнату. Мама?

-Ало. Привіт мам!

-Привіт. Як справи?

-Все добре. А у тебе, тата?

-В нас теж добре. Яка там погода?

-Сонце світить, у віконце. Зранку було похмуро, а тепер сонце. А у вас?

-У нас спека. Ми вирішили приїхати.

-Чому?

-Надворі літо, а точніше вже липень. Ми хочемо поїхати з тобою на море.

-Справді? Ух ти ж! А куди?

-Так. Ми хочемо тебе взяти сюди до нас в Італію. В тебе закордонний паспорт є.

-А Тед?

-Теда ми залишимо моїй сестрі. Вона приходить до тебе?

-Так вона приходить до мене раз на день. Сьогодні, ще не була.

-Ну добре, Стелло давай. До зустрічі.

Я була рада, що поїду на море. Але мою думку перервав дзвінок у двері. Я їх відчинила і побачила Бодю.

-Не рада мене бачити?

-Чому навпаки. Привіт.

-І тобі привіт сонце.

-А, що ти раптом, прийшов до мене?

-Я знаю. Я тобі писав  SMS, що нам потрібно зустрітися, але в мене були справи в цьому районі. І я вирішив піти до тебе.

-Будеш чай, каву?

-Краще каву, але не сильну.-я пішла на кухню. Бодя залишився у вітальній кімнаті з Тедом.

-Кава готова!

-Вона така смачна. Дякую. Я прийшов, щоб сказати тобі важливу річ. Краще сядь.- я сіла біля нього на диван.

-Кажи.

-Мене батьки хочуть відправити за кордон вчитися. На рік, а може й більше. Я буду намагатися приїжджати по вихідним.

-Бодя, це ненайкращий спосіб. Чудово, мама мені підняла настрій, а ти зіпсував. І коли ти їдеш?

-Кінець серпня.-я обійняла Бодю, а він мене поцілував.

-Я вже сумую.

-Не сумуй, є Skype, Viber та інші програми, щоб бачитися і говорити.

-Знаєш, що мене саме більше хвилює?

-Що?

-Те, що ти знайдеш собі нову дівчину.

-Ні ти, що.

-І куди, це ти їдеш?

-Я їду у Німеччину, там хороша освіта.

-А я?

-Ти маєш найкращу подругу  Христю. Будеш з нею тусити.

-Ось це ти мені хотів сказати?

-Так.

-Іди потім побачимось.

Я була зла. Зла на те, що день почався невесело. Те, що мій хлопець з, яким ми зустрічаємося уже 2 роки, їдеть будувати кар'єру, а я залишаюся тут. Без нього.

Від автора: Як вам, такий початок? Пишіть коментарі, та ставте зірочки. Я буду вам вдячна.