>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 4>>

Тато: ох т/і, коли тобі буде років 35, тоді ти заспіваєш.- Похитавши головою сказав батько.

Мама: гаразд, дівчинка наша вже доросла, розбереться сама. Нік сказав у тебе сьогодні зустріч, по роботі?

Т/і: угу, знайомство з начальником.
- з байдужістю відповіла я.
Мама: вже вигадала новий образ? Потрібно бути на висоті, якщо хочеш бути відомим.

Т/і: мам, мені взагалі все одно як я виглядаю, головне мої вміння, а ці цяцьки...
Тато: тут ти теж не права.
Підловив мене на слові батько.
Тато: дівчина має виглядати відповідно, але й про себе не забувати. Ти щось трапилося? Доню ти геть  розкисла, давай в руки себе взяла і на шопінг!

Т/і: ну який ваш  шопінг?! В мене немає на це часу!– відрізала я.
Мама: ні, ну ти глянь на неї!
- кинувши на стіл ганчірку крикнула мати.

Мама: або ти їй вправляєш мізки, або я зараз же придушу її!
- На нервах продовжила жінка.
засміявшись на повний голос, я встала з-за столу.

Тато: т/і, чого кумедного? якщо тобі не вистачає грошей, то й скажи, я дам тобі.- Запропонував батько.
Т/і: тату, справа не в грошах, просто мені це не потрібно.
- Усміхнувшись сказала я.

Тато: нічого не знаю, піднімай свою дупу і давай по магазинах. увечері приїду перевірю, а зараз милі пані... я мушу вас покинути.
Підійшовши до нас, тато цмокнув нас у верхівки вирушив на роботу.

Мама: т/і, твій хлопець хоче більшого, починай уже займатися собою, зроби манікюр, макіяж.
Т/і: о господи, добре!
- Закотивши очі, йдучи з кухні кинула я.
Пройшовши в нашу з ніком спальню, я відчинила шафу.

Діставши з нього темну сорочку та штани, я почала переодягатися.
зібравши волосся в косу, я вирушила у ванну. вмивши обличчя та почистивши зуби, я вийшла до зали.
Т/і: все, задоволена? я йду на шопінг!

Мама: йди, йди!
- почувся крик мамки з кухні.
цокнувши, я пройшла до передпокою. взувши підбори, я вийшла надвір. Вигнавши з гаража свою машину, я вирушила магазинами.

Можливо мама і тато мали рацію, і я занадто запустила себе, але часу правда немає ... щоб стати успішним працівником, потрібно докласти багато зусиль, а тут якась краса.
Доїхавши до найближчого тц, я попрямувала до салонів.

<вечір>

Вийшовши з перукарні, я втомилася подивилася на годинник.
- 19:10 вирвалося у моїх думках.
я так втомилася, господи, а ще сукня...
пройшовши в бутік із сукнями навпроти, я від втоми та нев'язки міркування покликала до себе консультанта.

Я: привіт, мені потрібно суворе плаття для роботи, ви можете мені щось підібрати?
?: добрий вечір, звичайно, прошу ж мною.
- усміхнено відповіла червонява дівчина.

Пройшовши через пари віддягнувши, ми підійшли до суворих сукнях чорного кольору.
?- Це?
Я: о ні, надто відкрито...
?- Це?
Я: надто безглуздо...

?: Ну а це?
Я: схоже на кімоно...
Варіанти консультанта мене не влаштовували. Перебравши безліч суконь, я зупинилася на останньому.

Я: ось воно...
Ця сукня була ідеальною, я відразу ж потягла її в примірювальну.
Я: люкссс,воно підійшло!

Вийшовши на очі дівчини, я покрутилася перед співробітницею.
?: воно точно ваше, як же добре сидить...
Я: так і ці туфлі!
Схопивши з полиці чорні підбори, я одразу ж приміряла їх.

Я: як тобі?
?: незрівнянно, та ще й до вашого макіяжу...
Я: беру! оплата буде прямо на мені, я поспішаю!
Підбігши до каси, я сплатила весь свій образ. Скидавши речі в пакет, я поїхала на роботу.

<20 хвилин по тому>

Припаркувавши машину, я увійшла до будівлі. Піднявшись на 6 поверх, я увійшла до кабінету начальника, де вже було збирання.
?: добрий вечір, ви запізнилися на 27 хвилин.- сказав високий шатен.

Я: привіт, перепрошую, пробка.
- Збрехала я.
Чому я одразу зрозуміла, що це новий начальник, бо в його голосі я чула нотки солодких ванілей, від якого я ледь не запнулась.
>>>>>>>>>>>
як вам? мої улюблені, давайте спробуємо добити  10зірочок???