<<part 13>>

220 5 4
                                    

Я: я не зобов'язана перед тобою звітувати!- Вигукнула я.
Пей: повір, ось сьогодні це було важливо, адже я уклав з ними договір!
– кричав на мене він.

Я: ти дурень, бо договір лежить на столі батька мого хлопця, а отже, все в силі! І взагалі, не кричи на мене!
- стискаючи кулаки, бурчала я.
Пей: о матір мою, що з тобою не так? Ти взагалі збираєшся уникати цього критина?
- обтираючи обличчя руками питав пей.

Я: яка тобі різниця? Може зберуся, а може й ні. Не  твоя справа.
Схрестивши руки на грудях, я подивилася у вікно.
Пей: ти тупа. Чесно, без образ, але ти така сама ідіотка, як і всі мої колишні знайомі. Ще скажи, що в тебе там "любов зла, полюбиш і козла", або ж ... "б'є-значить любить".
- пирхаючи повертався начальник.

Я:що?! ні! я не така дурниця! я піду від нього, тільки без остину я насправді ніхто, у мене нічого немає.
– скаржилася я.
Пей: тобто ти з ним заради грошей?
Я: чому ти такий дурний?! я кохала його!
- Доводила йому я.

Пей: гаразд, не моя справа, поїхали.
Натиснувши на педаль газу, пей почав виганяти машину на дорогу. вже через пару хвилин ми їхали у бік роботи.

< 30 хвилин по тому >

Я: кави будеш?
– стоячи біля чайника питала я.
Пей: давай, хоч щось.
- відповів він.
Поставивши чайники кип'ятитися, я дістала з шафки 2 невеликі кружки.

Пей: мені 2 цукри.
я: угу.
розклавши 4 кубики по кружках, я насипала нам каву. Заливши все окропом, я поставила кружку  перед пейтоном.

Я: мені шкода.
- Вибачилася я.
Пей: вже неважливо, забий.
- Зробивши ковток напою кинув пей.

Між нами утворилася тиша. Обом було ніяково, та й говорити про це не хотілося.
Присівши за стіл, я взяла цукерку. Сунувши солодощі в рот, я посміхнулася.
Я:знаєш, я обожнюю солодке, воно піднімає настрій...
– перша завела діалог я.

Пей: так? від солодощів зазвичай зуби псуються.
– грубо відповів мурмаєр.
Я: сердишся на мене? Ну так, чого вже там, я зірвала всі плани на батька, тепер я найхеровіша людина на всій планеті.
- Розводячи руками говорила я, одночасно жуючи цукерку.

Пей: та до чого тут ти взагалі? твої проблеми та твій сопливий остін мене мало хвилюють, я просто втомився.
- морщачись казав начальник.
Я: ну добре, я так розумію більше сьогодні зустрічі не буде? Я скасую другу, поїду додому. у мене справ багато.
- Роблячи останній ковток кави пирхнула я.

Піднявшись з-за столу, взявши свою сумку, я витягла з неї планшет.
Пей: яка ти самовпевнена, навіть трохи дивно, що ебі так погано ставиться до тебе, ти добре справляєшся зі своєю роботою.
- виходячи з-за столу хвалив мене шатен.

Я: вона завжди мене недолюблювала, ну та це навіть взаємно було, без образ.
- Надсилаючи текст з вибаченнями виразила я.
Пей: я теж належу до неї не дуже, все їй не подобається.

Підійшовши ближче до, хлопець забрав планшет із моїх рук.
Я: хей, я чекаю відповіді, чому ти такий нахабний?!
- обурювалася я.
Пей: ми втомилися, день був не дуже, може проведемо решту з користю?)
Посміхнувшись, пей нахабно обхопив мої стегна своїми руками.

Я: ти знову починаєш? мені не потрібні інтрижки на роботі, це не правильно.
- Прибираючи його руки говорила я.
Пей: ніяких інтрижок, застосовний секс нам не завадить)

Його очі знову вп'ялися в мої. О біса, цей колір кори дерев, я знову захотіла потонути в них.
Я: у мене є молодий чоловік, я не шльондра.
Прилипаючи губами до моєї щоки, шатен перевів руки на мою дупу.

Пей: ти ж підеш від нього, а за розпущення вибач, ти просто занадто гостра штучка, відразу хочеться кусати.
обхопивши зубами мою щоку, мурмаєр ніжно прикупив її, на що моє тіло відповіло тяготою внизу живота.

Я: у тебе Cтейсі закохана...
– важко дихаючи говорила я.
Пей: нічого, переживе.
стискаючи мене в стіну, хлопець повільно задирав мої ноги на свої стегна.

-Крутити роман зі своїм начальником хіба гарна ідея? До чого це все може спричинити?
>>>>>>>>>>>
ну що, робимо жарку серію, чи ще рано?)

&gt;🔞&lt; нахабний директор &gt;🔞&lt;Where stories live. Discover now