>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 35>>

Їхала я недовго, буквально хвилин п'ятнадцять.
Зупинивши машину біля невеликого, але до болю затишного будиночка, я вийшла зі своєї малечі.
Діставши з сумки ключі від батьківської хати, я легко увійшла до будинку.

Скрізь був той самий улюблений запах печінкового пирога, мама знову готувала смачненьке, я якраз вчасно.
Підійшовши до щось жваво, що бадьоро співає, я обняла маму зі спини за талію.

Я: привіт, мамуль.
- Усміхаючись сказала я.
З крикнувши, мати різко обернулася, а потім побачивши мене засміялася.

Мама: т/і, ну ти чого так лякаєш? хоч би подзвонила, ти ж на роботі маєш бути сьогодні...
Я: звільнилася я, дістала мене ця херова начальниця.
- пирхнула я.

Мама: як звільнилася? т/і, ти зовсім що? це ж мрія твоя, пам'ятаєш, як ти кричала про перший робочий день? ми навіть наголошували на цьому, ти чого?
- дивувалася мати.
Я: все добре, я знайду нову роботу, ще краще за цю. Я просто не хочу бути приниженою якоюсь злою тіткою.

Смартфон у моїй сумочці раптом завібрував.
Мама: хто це?
Я: не знаю...
діставши свій мобільний, я посміхнулася.

Мама: хто це? новий бойфренд?
Я: син цієї начальниці, щоправда вже колишній.
Прийнявши дзвінок, я протяжно спитала.

<розмова>

Я: таа?
Пей: т/і, ну що за справи?
Я: скучив вже? Мене немає всього 30 хвилин.
Пей: давай без твоїх жартів, повертайся вже! Еббі поїхала, вона так репетувала після твого відходу, хвора.
- гостро говорив він.

Я: ні, я не хочу там працювати, і до речі, ти обіцяв мені побачення, воно буде?)
- Запитала я, паралельно кусаючи свою нижню губу.
Пей: якщо обіцяв, значить буде.
- відповів той.

Я: ну от і добре, тоді до вечора?
Пей: до вечора? сьогодні чи що? я не готовий, у мене навіть костюма нема!
- запанікував Мурмаєр.
Я: любий, у тебе весь день попереду, думай.
- підготувала я.

Пей: ти стерва т/ф, гаразд, кинеш адресу батьків, я заїду за тобою.
- Здався Пей.
Я: добре, до зустрічі, містере Пейтоне.

<кінець розмови>

Поклавши телефон на стіл, я посміхаючись села на стілець.
Мама: ти що твориш?!
- дивуючись, кричала мамка.
Я: я проти романів на роботі, але там такий хлопець...

Мама: і давно ви?
- Запитала жінка.
Закохано закотивши свої очі, я дала відповідь.
Я: в його перший робочий день)

Мама: і в кого ж ти така дівчина?
Одягнувши рукавиці, мама витягла з духовки пиріг.
я: а ось... Нік твій вже дівчину нову собі знайшов, все добре в нього, та й у мене на особистому все окей.

Мама: давай не будемо про це? тобі поїсти треба, худенька така, ще щось схудла?
- хвилюючись, спитала мати.
Я: ні, стільки і важу, напевно одяг худить.
Мама: картоплю з курочкою будеш? ще є салат, м?

Їсти хотілося справді. з хвилину подумавши, я махнула рукою.
Я: а давай все!
жінка посміхнулася.
Мама: от і добре, бо сидиш на своїй каві, ніякого правильного харчування!

Накривши для мене стіл,  сіла навпроти.
я: мамуль, ну як ви? як батько?
– поцікавилася я.
Мама: та як, як? все добре, тато на роботі, захворів трохи, шалено сумує. якщо чесно, я теж сумую, ти так рідко відвідуєш нас, хоча б частіше приїжджала.

Темноволоса важко зітхнула.
Я: просто мамуль, справи, робота... тепер я цілком вільна, ні друзів, ні хлопця. буду більше про вас думати, чекайте мене в гості хоч щодня)
- говорила я, одночасно нахвалюючи мамині творіння.

Я: як я обожнюю твої готування, ось не можу прямий!
Мама: теж мені, то будь-яка жінка приготує, що ти справді?
- Збентежилася мама.
Я: ну, будь-яка не будь-яка, а ти готуєш краще за всіх)

Мама: їж давай, підлиза. тобі ще на шопінг правильно?
Я: який шопінг, навіщо?
- Здивувалася я.
Мама: ти йдеш на побачення, і якщо тобі цей хлопець подобається, ти ж маєш якось привернути його увагу.

я:..
>>>>>>>
ох, мама навіть уявити собі не може, яка там там пристрасть 🦦