>🔞< нахабний директор >🔞<

<<part 12>>

Пей: ну ось бачиш, нам нема чого сваритися)
- посміхаючись давлячи на педаль газу казав пей.
Я: напевно, вибач, я просто сама не своя останнім часом, не звертай уваги.
- Правивши своє волосся відповіла я.

Під час подорожі ми мовчали. Я думала як мені поводитися під час переговорів з ніком, адже зараз переварювати його пику я не могла.
Перечитуючи документи наче вперше, я заздалегідь вирішила підготуватися до неприємного.

<47 хвилин опісля>

Пей: добрий день.
Увійшовши до кабінету батька, Мурмаєр доброзичливо потиснув остинам руки.
Нік: добрий день, як ви?
- мелькаючи поглядом то з мене, то на шатена, блондин ледве натягував на свою морду посмішку.

Сівши за стіл, я дістала документи з договором у тому числі.
Габріел (батько ніка): дуже хотілося б дружити компаніями, ми можемо брати один від одного більше.
- велично говорив високий чоловік.

Пей: так, ваша кампанія була б відмінним донором, до того ж прибуток у рази побільшає, це досить вигідно.
- Погоджуючись говорив пей.

Нік: значить довго затягувати не будемо? Підпишемо всі папери та розійдемося, ви не проти?
- квапив усіх остін.
Я: звичайно, чим швидше, тим краще.
- Нудно погоджувалась я.

Простягнувши батькові хлопця документи, я встала з-за столу.
Я: перепрошую, мені треба відійти.
Пей: так, звичайно. все добре?
- Пейтон відволікся.
Я: так-так, просто душно.

Під пильним поглядом остину я покинула кабінет.

<у коридорі>

аж гидко!
- думала я, попиваючи холодну воду з пластмасового стаканчика.
Нік: це він, так?!
Мою руку схопив блондин, який ніби звідки виліз.

Я: чого починаєш? Може даси мені спокій?!
- Вириваючи свою руку говорила я.
Нік: ні, ти дай відповідь мені! Він тобі так очима виблискує, мабуть нічка була справді крутою.
- свердлив мене він.

Я:яка ніч? Я сказала це на зло тобі і твоїм повій, давай перестаємо?! Ми обидва на роботі, радуйся, що я взагалі зважилася приїхати сюди! Дивитися тебе не можу, ублюдок.
- грудкаючи склянку показувала свою накопичену лють я.

Нік: ти кого з себе будуєш, шавко?
- схопивши мене за горлянку, остін пирхнув.
Я: що ти собі дозволяєш?
вп'явшись у його руку, я гидливо відвернулася.
Стискаючи моє горло, блондин з обуренням видав.

Нік: тобі мало було сьогодні вранці?
Пей: що тут відбувається?
З кабінету вийшли мурмаєр та батько. Миттєво відпустивши мене, остін посміхнувшись подивився на мого начальника.

Нік: ви підписали документи? Це ж добре, думаю вам час.
- виразив він.
Пей: так? я бачу тобі подобається кривдити дівчат.
- З серйозним тоном запитав шатен.
Габріел: хлопці, ну ви чого?

Нік: навіть якщо й так, яке тобі діло? Це моя баба, я маю права розпоряджатися їй так, як захочу!
- впевнено сказав він.
Пей: то це ти у нас герой коханець, ах.
Вилиці хлопця загострилися, чорт.

Я: пейтон, поїхали!
- Схопивши хлопця за край сорочки смикнула його на себе я.
Нік: захищаєш щеня? мило з твого боку, повія, і після цього кажеш мені, що не гуляю з ним?!
- ганьбив мене остін.

Пей: повтори!
– грубо кинув пей.
Двоє буквально впритул опинилися один біля одного. Лють і ненависть загострилися настільні, що дихати стало важко, страх охопив моє тіло.

Нік: повторю, і що?
Стиснувши кулаки, шатен з силою вдарив остина по обличчю, на що той від несподіваного повалився на апарат із видачею води.
Габріел: припинити!
- крикнув батько.

Я: прошу тебе, не треба!
- Знову впиваючись в руку хлопця благала я.
Пей: ще раз ти хоч одну дівчину назвеш повією, я висуну твої кістки навпроти!
- плюнув у остину, мурмаєр схопивши мене за сумку потяг до виходу.

Пей: контракту не бувати! всього найкращого.
Вивівши мене на вулицю, пейтон нахабно посадив мене у свою машину.
Пей: чому ти не сказала мені, що цей виродок твій хлопець?!

я:..
>>>>>>>
хотіла романтики, мабуть, не доля...