• Король школи ✍︎

21-частина

— Все починалось з нашого незвичного знайомства, а закінчилось тим що мені соромно від свого тіла.
Я розповіла абсолютно все що я відчувала, всю цю біль, я тримала в собі, мені бракувало такого друга як Джей, з ним було надто комфортно, я відчувала себе ніби ми тисячу років з цим хлопцем знайомі, на душі стаж легше коли я хоч комусь це розповідаю.
— Т/и, мені дуже шкода тебе, вибач за його бридкі дії, та образи, я розумію тебе, я не був у схожій ситуації, але я знаю наскільки він може причинити біль. Повір я не такий як він, ми ж з тобою зможемо дружити, правда ж?
— Звісно зможем, ти такий хороший, не знаю мене ще так ніхто не підтримував. З тобою так комфортно!
— Думаю, нашу завтрашню прогулянку ми ж відкладати не будем?
— Ні, що ти, мені буде дуже цікаво дізнатись більше про це місце, як ніяк прийдеться тут жити, треба більше знати де я живу, і що мене тут оточує.
Нашу розмову перервав шатен, який наближався до нас.
— Блін, там  Пейтон йде, піди краще заховайся, не хочу щоб він ще тут тебе діставав.
— Добре)
Я сховалась за кущами, вони мене не бачили, але я їх прекрасно мала на виду, та щей прекрасно чула.
— Ей Джей з ким тут говориш?
Невже вже якісь глюк підцепив, чи наркотов закинувся?
— Та ну тебе придурок, просто з подругою говорив.
— Хахаха, часом не з уявною?
— Ні, я подружився з нашими новими сусідами, вони виявились хорошими.
— Ну і як ця сусідка, гаряча штучка?  — Пєйтон, я не ти, я не буду дівчину зразу ж в ліжку кидати! Мені важливо душа!
— Чого зразу всіх в ліжко? Мені одна дівчина сподобалась, завтра вас познайомлю.
— А як же та дівка, що з тобою приїхала?
— Та вона так, забава на одну ніч!
Я почула кроки які поступово стали звучати все тихіше та тихіше. А це означало що хлопець пішов геть, і що можна вилазити.
На траві за маленьким парканом, сидів Муармер молодший.
— Т/и, може після нашої прогулянки, зайдеш до нас на вечерю?
— Ну, я не знаю. А що на рахунок Пєйтона ?
— Його завтра не буде, надто діловий хлопець, ще не всіх дівчат своєю.красою охомутав.
— Тоді я задоволенням прийду, якщо його не буде то чому б ні!
Ми що трохи посміялись, і конечна наша думка була розійтись по домам, так як на дворі уже похолодало, ну Тай вже доволі пізна година.
Я дала Джею свій інстаграм та номер телефону, вже не можу дочекатись до нашої прогулянки, думаю буде весело.
Хлопці цікавились що я робила на дворі дві години...