• Король школи ✍︎

80-частина

- Ах ти ж маленька паразитка, зараз як тебе залоскочу!
- Так....стоп не треба, нам пора вже збиратись а то запізнимось на автобус.
- Угу почекай мене тут я на хвилинку і тоді йдем до тебе, а потім поїдемо до школи договорились?
- Мені подобається такий варіант
Хлопець чмокнув мене в губи і побіг на верх по сходах.
А я натомість сіла на диван і стала залипати в телефоні, там в групі були фотографії і відео з вечірки.
Хтось навіть скинув відео де мені задавали завдання поцілувати Пєйтона, і я вже тоді виконала це завдання.
Я сиділа гортала ленту телеграма поки не почула хлопок вхідних дверей і до болі знайомий жіночий голос:
- Пєйтон ми дома! Ти де нам треба поговорити?
Коли жінка побачила мене то зразу ж застигла на місці, на моєму лиці теж був явний шок. Тай тим паче я ще була у футболці шатена з розпущеним волоссям.
- Джоан думаю ми трохи поміщали ним, Т/и ми підем годинки так дві погуляєм не будем вам заважати.
- Та стійте, ви не так все зрозуміли ми з Пєйтоном просто...
І тут я чую голос хлопця який спускався як раз в гостину.
- Т/и у нас є ще пів години може ми з тобою трошки по бешкотує...
Шатен замовк як тільки побачив своїх батьків, мати не витримала і кинулась заплакавши обіймати брюнетку яка була шокова.
- Так ви просто друзі так ?
Запитав батько дивившись на цей дурдом, юнак як справжній чоловік відвів своїх батьків у кухню і промовив мені.
- Так я зараз розберусь з ними а ти будь добра одягнись до нашої поїздки а і речі не забудь!
- Добре тоді бувай мій котяра!
- Ух...прощай моя кицька
Хлопець поцілував мої пухлі губи і зі серйозним лицем направився в сторону кухні.
Моя задниця явно відчула щось не ладне але фіг з ним.
Коли я зайшла в будинок то абсолютно нікого не було, тай в будинку висла похоронах тишина яка все більше і більше бісила мене
Одягнувши спортивний костюмчик я взяла свою сумку і направилась вже на поріг будинку...