75-частина

797 22 12
                                    

Він вже ледь ногами ходив, не знаю як він міг так напитися завтра він явно нічого не буде пам'ятати.
Коли я зайшла в кімнату то я почула звук що двері закрили на замок, я не подала цьому вигляду.
Сіла я значить на ліжко і промовила:
- Ну так що будемо робити ?
-... Я хотів тобі сказати що ти мені подобаєшся, але коли побачив що було на низу у вас з Пєйтоном... я вирішив тобі нічого не казати на рахунок своєї симпатії до тебе.
- А що було у нас на низу..?
- Ну ти сиділа на ньому зверху, а його руки були в тебе під толстовкою дійсно що я міг собі ще придумати..?
- О боже ти про це? Це всього лиш було його завдання, а так ми просто друзі повір.
- То тоді у мене все таки є шанс, казав хлопець і підходив до мене в притик.
Я повільно йшла назад, але коли моя п'ята точка вперлась в стіну я явно почала нервувати.
- Ну чого ж ти від мене тікаєш сонечко?
- Джей, будь ласка не підходить
- Т/и та не ламайся ти так я ж знаю як ми оба цього хочемо!
І о боже в мені плюхнула хвиля згадок, так само говорив той хлопець як я була в дев'ятому класі.
Я старалась упиратися давати відпор але ні Джейк був явно сильнішим.
- Та ну та не рипайся ти, це не боляче. З Пєйтоном переспала і нічого, а тепер давай зі мною!
Все було марно він вже розірвав плаття яке було на мені, я залишилась в одному нижній білизні.
Я вирвалась і стала бігати по всій кімнаті і кричати «Допоможіть»
Але по моєму лиці прилітає сильний удар від хлопця.
- Закрийся шмаро!
Я скотилась по стінці просто стала плакати, все от і настав кінець цьому всьому мене зараз з*валтує п'яний хлопець а Пєйтон так і не прийшов можливо він з ним заодно.
Хлопець був вже в одних трусах як двері впали на підлогу, і на порозі стояв...

• Король школи ✍︎Where stories live. Discover now