• Король школи ✍︎

85-частина

- Ну киць вибач мене я тоді на нервах був...
- Мені твоя мама валерянку і ромашковий чай передала так що будем пити разом від нервів.
- Заради тебе готовий все життя її пити!
Не довго ми слухали ті нудні правила хвилин так через десять всі вже розбіглись куди хотіли.
- Ну що ж тепер можна і в спальню повернутись, натякаючи говорив юнак.
- Ні, я хочу в ліс!
- Ну таких фантазій я ще не чув але ідея досить не погана!
- Муармер ти дурак?! Я мала на увазі що хочу прогулятись по лісу подихати свіжим повітрям.
- Ну так я і прогулянку теж мав на увазі а ти про що подумала ?
- Пішли вже а то скоро стемніє!!
сказала я і потягнула хлопця в напрямок старої стежинки яка вела до дрімучого лісу.
- Ну що ж прийшли, казав хлопець і вже оглядував місцевість.
- Вид тут ну просто шикарний!
- Ей таке краще мені в ліжку говори! Але з тобою не поспорю тут дійсно красиво.
Я поглянула на дерево яке було і запитала у хлопця:
- Пєй хоч сосну ?
- Прямо тут ?
- Ні блін дома, авжеш тут
Хлопець почав знімати свої штани от тільки коли вже він майже зняв труси я запитала його:
- Ти що взагалі твориш ?
- Та ну ти тільки що сказала що соснеш мені !
- Пєй ти придурок ?! Ти гілку сосни хочеш чи ні, прямо за тобою дерево стоїть сосна називається.
- Та ну тебе ! казав хлопець одягаючись назад.
Шатен образився на мене тому пішов в напрямок наших Кают
- Еййй Пєйтон стій я ж дороги не пам'ятаю, казала я і почала бігти за ним.
- Нічого як що загубишся то вовки не сожруть тут безпечно так що не переживай !
- Та ну стій, казала я і почала прямо бігти за хлопцем але я не врахував одного, що недавно був дощ тому стежка була трохи слизька.
Тому останнім що почув шатен це був мій крик а потім і зовсім плач.
Я впала буквально пару метрів від нього, нога просто нереально боліла. Хлопець зразу взяв мене на руки і поніс в сторону нашого лагеру...